Універсал "Урагану" Ярослав Лебідь розповів про підтримку форми в домашніх умовах, постійний контакт з тренером та перебіг карантину в Івано-Франківську.

– Насамперед, як так сталось, що обрав футзал, а не футбол? Не тягне повернутись на велике поле?
– Зараз вже ні. На початках, ще у Харкові, після того, як відіграв перший рік у футзалі і увійшов у футзальну стихію, не виникало проблем і в футбольному чемпіонаті області. Доля склалась так, що спробував футзал, мені сподобалось і все пішло у своєму руслі.

– Раніше ти виступав у складі команди Університету ім. Каразіна. Як у тебе з навчанням?
– Я навчався на економічному факультеті, спеціальність "Фінанси та кредит". Закінчив чотири курси і довелось поїхати з Харкова, адже тоді "Локомотив" був розформований і я почав шукати нову команду. Згодом разом з командою університету брав участь у Чемпіонаті Європи серед ВНЗ (Університет ім. Харазіна виборов звання віцечемпіонів континенту, – ред.). Після повернення мені запропонували ще раз вступити до вишу і зараз я навчаюсь на п'ятому курсі.

– Подальше майбутнє ти пов'язуєш зі спортом?
– Подальше майбутнє я пов'язую лише зі спортом - це моє життя, я отримую від нього задоволення. Тому тільки спорт.

– Мало хто з футболістів швидко "дорослішає" - гравці отримують задоволення, а про майбутнє за них думає тренер, клуб. І в один момент виходить, що потрібно вчитись чомусь самому. Знаю, що багато хто з молодих футболістів втратили час – на тренерські курси не пішли, не отримали тренерських ліцензій. Що ти можеш побажати молодим футболістам?
– Звісно, потрібно вдосконалюватись. В теперішній час всім футболістам бажаю міцного здоров'я, піклуватись про себе і слідкувати за ним. У спортивній сфері працювати над собою, ставити лише найвищі цілі і щоб оминали травми. Потрібно завжди думати про навчання, тож навчайтесь на відмінно і слухайтесь батьків.

– А взагалі є спеціальні курси для футзальних тренерів?
– Так протягом двох-трьох останніх років діє навчання для тренерів з футзалу. Ти отримуєш кваліфікацію, починаючи з ліцензії С, потім В та А – найвища кваліфікація.

– Як взагалі ти опинився в "Урагані"?
– У мене завершився контракт з білоруським "Вітеном" і під час відпустки мені надійшла пропозиція з івано-франківського "Урагану". Ми все обговорили і почали нашу співпрацю.

– 17-го березня НФК "Ураган" пішов на карантин. Головний тренер команди Максим Павленко повідомив, що гравці отримали "домашнє" завдання на час карантину.
– Так, тренер дав завдання працювати над собою, отримали різні фізичні вправи силового характеру та вправи на статику. Якщо є можливість і поруч є якийсь майданчик, то вийти зробити пробіжку, підтримувати витривалість і не "залежуватись".

– І як, вдається не "залежуватись"?
– Звісно, вдається, хоч я і вдома, але зранку в мене зарядка, вдень – тренування на силу. В Івано-Франківську діє режим карантину, тож бігати останні три дні не вдається. Але до цього кожного дня бігав на вулиці крос.

– Ви підтримуєте контакт з тренером?
– Так, тренер телефонує, питає як справи, як самопочуття. Недавно гравці надіслали тренерові невеликий відеозвіт, хто чим займається під час карантину. Також тренер надсилає повідомлення у клубний внутрішній чат і повідомляє про подальші плани. Завжди тримаємо його в курсі всіх подій в нашому житті.

– Я жодного разу не був в Івано-Франківську, тому не уявляю, що це за місто.
– Місто чудове, невелике, але гостинне і дуже красиве. Завжди багато людей в центрі, є відома всій Україні "стометрівка". На ній з ранку до вечора великий потік людей, там багато крамничок, кав'ярень. На даний час все зачинено. Виходив сьогодні в магазин, то все зачинено, крім супермаркетів та кількох аптек. І то в супермаркеті може знаходитись лише десять людей і щоб зайти за покупками доводиться чекати на вулиці своєї черги.

– Перехожі у медичних масках?
– Так, всі одягають маски, дехто навіть у рукавичках.

– У школі ти навчався російською мовою?
– Ні, українською.

– Тобто, тобі було легко перейти на українську мову?
– Коли приїхав до Івано-Франківська, то так, було легко. Можливо на початках у спілкуванні були деякі труднощі, але зараз можу вільно спілкуватись.

– Тренування у клубі проводять українською мовою?
– У нас в команді більшість гравців з Західної України, тому у нас майже всі спілкуються українською.

– А як твоїй дружині Юлії, яка теж з футбольної родини, важко було перейти на українську?
– Та ні, вона все добре розуміє, жодного мовного бар'єру немає, все дуже добре, легко спілкуємось.

– Де ви з Юлією живете?
– Ми знімаємо квартиру в центрі Івано-Франківська, знайшли дуже хороший варіант.

– Ціни не "кусаються"?
– Зовсім ні, не "кусаються", якщо порівнювати з Харковом.

– Що ти можеш порадити юним футболістам ФК "Мрія", яким не сидиться вдома в теперішній час?
– Можна відтискатися, качати прес, виконувати "планку". Якщо вдома немає інвентаря, то з домашніх капців зробити "драбинку" і стрибати через неї. Вправ насправді дуже багато (усміхається – ред.). І, звісно, розтяжка, тому що без неї нікуди в футболі. 

Коротка довідка:

Ярослав Ігоревич Лебідь народився 26 травня 1995 року. Першим тренером у нього був Дмитро Валерійович Хомутков. Нині студент 5 курсу Харківського державного університету ім. В.Н. Каразіна.

Досягнення:

Майстер спорту України з футзалу
Віцечемпіон Європи серед студентських команд 2019 р.
Чемпіон України сезону 2014/15
Срібний призер чемпіонату України сезону 2018/19
Бронзовий призер чемпіонату України сезону 2016/17
Двократний володар Кубку України сезонів 2016/17, 2018/19
Двократний Володар Суперкубку України 2016, 2019
Володар Кубку Ліги 2018
Срібний призер Першої ліги чемпіонату України 2013/14
 

Джерело – Пресслужба НФК "Ураган" за матералами видання http://nashridkup.com.ua/